• 1
  • 2
  • 3
  • 4

Ісус ХристосІсус Христос (грец. Ἰησοῦς Χριστός; Ісус з Назарету; точно невідомо, між 7 до н.е. та 1 до н.е. — між 26 н.е. та 36 н.е.) Згідно християнської традиції (* 25 грудня 1 до н.е. Вифлеєм — † 33 н.е. Єрусалим – на третій день воскрес) — центральна фігура у християнстві, більшість людей, які вважають себе християнами вірять, що це Бог, який втілився як людина, щоб дати всім людям Спасіння. Згідно мусульманського віровчення є одним з найбільших пророків. Ім’я Ісус походить з грецької мови Іесоус, що в свою чергу є транслітерацією з єврейської Єшуа, або Йошуа, або ще Єгошуа і означає «Яхве є спасінням», «Сущий є спасінням», «Життя є спасінням».

Постать Ісуса Христа в християнському віровченні

У Християнстві Ісус Христос перебуває в центрі віровчення. Для більшості християнських конфесій і більшості християн по всьому світу беззаперечним авторитетом є Біблія. Тобто все що написане в цій книзі сприймається на віру і не потребує ніяких доказів. В Біблії життя і вченняІсуса Христа викладене в чотирьох канонічних Євангеліях – від Матвія, від Марка, від Луки та від Іоанна, які входять в Новий Заповіт. Крім цього основним постулатом віри є догмат про Святу Трійцю.

Іоан Предтеча (Іван Хреститель)Іва́н Хрести́тель, Іван Предтеча, Йоан Хреститель, Йоан Предтеча, Іоан Предтеча, Іоан Хреститель (івр.יוחנן המטביל‎, Йоханан бар Зехар'я — «син Захарії»; Йоханан ѓа-Матбіль [Хаматвіл] — «здійснювач ритуального очищення водою»; грец.Ιωάννης ο Βαπτιστής, Іоаннес о Баптистес, Ιωάννης ο Πρόδρομος, Іоаннес о Продромос; лат. Io(h)annes Baptista; араб.يحيى‎, Yaḥyā, يوحنا‎, Yūḥanna; бл. 6 р. до н. е. — 2 р. до н. е. —  бл. 30 р.) — згідно з Євангеліями: попередник Ісуса Христа, що пророкував його пришестя, жив у пустелі і потім проповідував хрещення покаянням для юдеїв, хрестив у водах Йордану Ісуса Христа, потім його обезголовив цар Ірод Антипа за намовленням Іродіади. Пророк, мученик, після Діви Марії найбільший святий. Про пророка Господь Ісус Христос казав: «Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя».

Всіх СвятихДень Усі́х Святи́х (грец.Κυριακὴ τῶν Ἁγίων Πάντων, лат.Sollemnitas Omnium Sanctorum, нім.Allerheiligen, англ.All Saints, фр.Toussaint) — християнське свято, день пам'яті всіх шанованих Церквою святих. Термін «Усі святі» охоплює як канонізованих святих, так і тих, хто залишився невідомим за життя.

У Православній Церкві День усіх святих (або Неділя усіх святих) святкується в першу неділю після П'ятидесятниці, тобто у восьму неділю після Великодня (Пасхи). Це свято завершує коло перехідних свят.

Неділя Всіх святих. Почитання святих почалося ще з часів перших християн. Приклад мучеників у перших віках дав поштовх до їх почитання.

51 день після Пасхи.

День Святого ДухаСвя́то Свято́го Ду́ха, Ду́хів День, Богоду́хів день — древнє християнське свято. Це свято, яке у народі також називають «Духів день» є особливим церковним святом на честь третьої Особи Трійці. Згідно з православним ученням, саме сходження Святого Духа на апостолів явило піклування Триєдиного БогаБог Отець творить світ, Бог Син спокутує людей від рабства дияволу, а Бог Дух Святий освячує світ через Церкву. У цей день заборонена будь-яка робота.

Holy Trinity 00

Свята Трійця — важливе поняття у більшості християнських вчень. Це поняття об’єднує разом три особи (три лики, три образи, три прояви) Бога, розглядає сутність Бога в трьох особах. Це поняття використовується більшістю християнських церков. Віра в Святу Трійцю є першою умовою вступу до Світової Ради Церков.

Згідно з символом віри, прийнятим на Першому Нікейському соборі, Бог має три особи: Бог-Отець, Бог-Син і Бог Дух Святий; всі ці особи є, однак, єдиним Богом (різними його проявами), і кожна з них є повністю всемогутнім і єдиним Богом (а не частиною Бога), і серед цих осіб нема більшої або меншої. Бог визнається всемогутнім, вічним і безмежним. Будучи єдиними і неподільними за природою, три постаті Бога, однак, відрізняються походженням та взаємними відносинами. Так, Бог-Отець народжує Бога-Сина, а Сам не походить ні від кого, Бог-Син народжується від Бога Отця, а Дух Святий сходить від Отця (православ’я) або від Отця і Сина (католицизм).

Згідно християнських вчень, Бог-Син прийняв тіло людини і воплотився з Духа Святого і Діви Марії як Ісус Христос з метою спасіння людства.

Ascension of the Lord 00Вознесіння Господнє (Вшестя) — вознесіння Ісуса Христа на небо, яке відбулося через 40 днів після Його мученицького розп’яття та Воскресіння. Одне з дванадесятих свят. В християнстві ця подія відзначається великим святом, яке завжди припадає у четвер 40-го дня по Христовому Воскресінні — його відзначають на сороковий день після Великодня, і воно має збігатися з четвергом. З цього приводу народне прислів’я каже: «Не прийдеться в середу Вшестя». Згідно з християнським вченням після воскресіння Христа через сорок днів Бог забрав його на Небо, хоч до цього Він ходив по землі. Це останній день, коли можна вітатися словами «Христос воскрес!». Опісля Вознесіння це вже заборонялося, бо у храмах ховають плащаницю.

Джерела трьох перших сторіч нічого не говорять про цей свято. Не згадує про нього й письменник Оріген (+ к.251), який вичисляє християнські свята в 8-ій книзі свого твору «Проти Цельсія». Знавці обряду є тієї думки, що в перших трьох віках цей свято святкували разом з святом Зіслання Святого Духа. Сильвія Аквітанська не називає це свято Вознесінням, а тільки «сороковим днем після Пасхи».

 

Світла Пасха. Воскресіння Господнє (Великдень)«Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував». (Тропар Пасхи).

З усіх великих празників нашого церковного року найбільш давній, урочистий і радісний — це Великдень. Він, як сказано в ірмосі 8 пісні пасхального канону утрені: «Цар і Господь, празників празник і торжество торжеств».

Святі Отці Церкви особливо підкреслюють значення і велич цього празника. «Пасха в нас, — каже святий Григорій Богослов у своєму пасхальному слові, — це празників празник і торжество торжеств, яке настільки перевищує всі інші торжества, не тільки людські, але і Христові, що в його честь відбуваються, наскільки сонце перевищує зірки». А святий Іоан Золотоустий у проповіді на Пасху так звеличує Воскресіння Христове: «Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога? Воскрес Христос і ти провалився. Воскрес Христос і впали демони. Воскрес Христос і радіють ангели. Воскрес Христос і життя панує. Воскрес Христос і нема ні одного мерця в гробі, бо Христос воскрес із мертвих і став первістком померлих».

 

Благовіщення Пресвятої Богородиці7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають один з найбільших дванадесятих празників у літургійному році – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це — велике дванадесяте свято, третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового. Християни східного обряду відзначають Благовіщення 7 квітня, західного — 25 березня.

В цей день архангел Гавриїл провістив діві Марії, що вона непорочно зачне від Cвятого Духа і народить Сина Божого — Ісуса Христа.

Коли Марії було 12 років, Бог сповістив, що вона народить Сина Божого. А після того, як Марію заручили Йосифом, з’явився до неї архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою» (Лк. 1, 28); «Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престол Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця.» Марія ж сказала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий. У Бога нема неможливого.» І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твоєму слові» (Лк. 1, 31-38).

Віра, Надія, Любов та їх мати СофіяЗа часів царювання імператора Адріана жила в Римі вдовиця, родом італійка, на ім’я Софія, що в перекладі означає – премудрість. Вона була християнкою і, відповідно до свого імені, життя своє вела розважливо – за тією премудрістю, яку вихваляє апостол Яків, кажучи: «Мудрість, яка виходить з верху, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і добрих плодів, неупереджена і нелицемірна» (Яків 3,17). Ця премудра Софія, живучи в чесному подружжі, народила трьох дочок, яким дала імена, відповідно до трьох християнських чеснот: Віра, Надія, Любов. Та й що інше могло піти від премудрості християнської, як не Богові бажані чесноти? Невдовзі після народження третьої дочки Софія втратила чоловіка. Лишившись удовою, вона продовжувала жити благочестиво, догоджаючи Богові молитвою, постом і милостинею; дочок же своїх виховувала так, як може зробити це премудра мати: вона прагнула привчити їх виявляти і в житті ті християнські чесноти, імена яких вони мали.

 ІСТОРІЯ СВЯТА ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

свято покрови14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. „Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах і до сьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.

Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні. Що цікаво - шанується воно одночасно і християнами і рідновірами України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний.